Наші
телефони
Графік
роботи
з 9:00 до 18:00
Таємниці дикої природи: унікальні фото бджіл

Бджоли гудуть в дуплі дерева, де колонія з кількох тисяч комашок побудувала вулик. Але вони тут не одні – за ними спостерігає фотограф, який здатний бачити навіть те, що відбувається в їхньому серці вулика. Ця дика колонія медоносних трудівниць мешкає в саду відомого фотографа дикої природи Інго Арндта, який живе в Лангене, Німеччина. На жаль або на щастя комашки не вміють робити селфі, тому фото бджіл створює професійний фотограф.

Інго не раз ставав «Фотографом-натуралістом року» і вже три десятки років створює чудові зображення дикої природи по всьому світу. Після тривалого перебування в Патагонії, де він фотографував пум, у 2019 році Інго вирішив повернутися додому. З того часу на його рахунку тисячі макрофотографій бджіл, деякі з яких відкрили світові нові особливості їхньої поведінки.

Працюючи разом з вченими й дослідниками, Інго переніс колонію диких медоносних комашок до себе в сад, що дозволило йому спостерігати за їхнім життям зовсім іншим чином, і робити унікальні фото бджіл, яких немає більш ні у кого у світі.

Бджолине реаліті-шоу

Інго спостерігає за різними процесами у бджолиній колонії, та за допомогою своїх кадрів знімає повноцінні серіали про цих комашок.

Наприклад, гостросюжетний трилер Як бджоли захищали свою домівку від шершнів”. Захисники стали збиратись біля входу у гніздо, формуючи справжній живий щит. Кожного разу, коли шершень мав нагоду підлетіти ближче, хтось із бджіл-захисників атакував шершня та утримував його. За лічені секунди вони обліплювали шершня та притискали до стінки гнізда.

Фото бджіл, які захищають вхід гнізда

Щоб захистити гніздо від шершнів, бджоли займають позиції на виступі біля входу. Вони піднімають передні ніжки й розкривають жвали.
Але найцікавіше відбувалось всередині клубу. Медоносні трудівниці мають особливість: вони можуть настільки швидко працювати м’язами крил, що їх груди починають виділяти тепло. Якщо дюжина комах одночасно активує свої «двигуни», температура в клубі може суттєво підвищитись.

Тобто, уявіть собі, бджоли варили шершнів заживо. Теплова пастка – дуже потужна зброя, однак її використання може обернутись «вогнем по своїм»: іноді комашки, які знаходились у центрі клубу, гинули разом із шершнем, тим самим приносячи себе в жертву заради інших.

Шершень підлітає до бджіл
Шершень підлятає до бджіл
Бджоли нападають та обліплюють шершня
Бджоли нападають та обліплюють шершня
Шершень помирає від перегріву
Шершень помирає від перегріву

Коли шершень підлітає, бджоли нападають на нього (1 фото) і обліплюють, щоб запобігти втечі (2 фото). А потім починають посилено працювати м’язами крил, щоб згенерувати тепло (3 фото). Шершень помирає від перегріву.
І це всього лиш один з аспектів поведінки цих створінь, який зафіксував Інго Арндт за два роки спостережень.

Фото природного гнізда медоносних бджіл

Ці фотографії, показують природне гніздо медоносних бджіл, дають зрозуміти, як вони живуть в дикій природі. На знімку: поки бджоли-робітниці будують нові стільники з воску, інші залітають в дупло з пилком і нектаром. На відміну від мурашок, у яких є чітка спеціалізація, кожна робоча бджола може виконувати будь-які дії, необхідні для утримання гнізда.

Історія виникнення спостережного пункту

А розпочиналась ця історія так. Арндт супроводжував вчених, які вивчали бджіл в дикій природі у лісах Національного парку Хайних, Німеччина, і його захопило фото бджіл. Інго розумів, що ніколи не зможе по-справжньому розкрити таємниці комах, якщо буде спостерігати за ними у штучному ящику, спроектованим людьми, для відкачування меду: йому хотілось зробити фотографії дикого гнізда.

А це справа не з простих! Навіть якщо вдягнути захисний костюм бджоляра і залізти на 20-метрову висоту до самих крон дерев, де бджоли зазвичай влаштовують гнізда, нічого не вийде: найцікавіше, за його словами, «все одно відбувається всередині дерева».

І ось, у лютому 2019-го, Арндт забрав з лісу повалений бук, в стовбурі якого було занедбане дупло чорного дятла – ідеальна домівка для медоносних бджіл. Відпилявши ту частину, яка була йому потрібна, Інго розпорядився, аби її доставили йому додому. І почав прилаштовувати до 100-кілограмової колоди екран для прихованої камери – невеличку кімнату в задній частині дупла, в яке можна було б непомітно поставити макрооб’єктив. Після чого він взяв матку із сусідньої колонії медоносних бджіл та посадив її у дупло. Залишилось тільки сховатись за екраном та чекати, тримаючи палець на кнопці спуску затвора.

Фото бджіл, які прилітають в гніздо

Бджоли прилітають в гніздо, розташоване в дуплі дерева. Колись це дупло видовбав чорний дятел.
Чекати довелось недовго: бджоли-розвідниці з колонії, звідки була взята матка, швидко опинились на краю дупла. Таким чином вся колонія переїхала у колишню домівку дятла.

 

Цікава стаття:  ➣ Бджолине обніжжя: корисні властивості та використання.

 

Колосальний труд фотографа

За шість місяців Арндт зробив понад 60 тисяч фото бджіл, створюючи ілюстровану історію життя диких медоносних бджіл, – ні один дослідник, який займався бджолами у дикій природі, не робив нічого подібного. Сотні годин, проведені за екраном, принесли свої плоди.

Працюючи над таким масштабним проектом, Інго вдалося розповісти світові про небачені раніше моделі поведінки бджіл. У партнерстві з професором біології Юргеном Тауцем, який близько 25 років досліджує бджіл у Вюрцбургском університеті в Німеччині, він зобразив, як бджоли борються з шершнями, як жителі колонії охолоджують вулик за допомогою води та помахів крил, а також як бджоли склеюють лапки, формуючи живі ланцюги при будівництві стільників.

Під час спеки Арндт спостерігав як вони літали до джерела води, який він облаштував неподалік. Там бджоли-водоноси втягували рідину язичками, схожими на соломинки та летіли назад до гнізда. Всередині вони передавали цю воду іншим бджолам – тим, які були відповідальні за розподіл рідини: вони відригували воду на соту, де волога випаровувалась, охолоджуючи гніздо.

Фото, де бджілки п’ють воду

А коли температура зовні знижувалась, бджоли зчіплювались один з одним ніжками, формуючи над сотою живу ковдру, яка то розтягується, то ущільнюється, щоб підтримувати необхідну температуру.

Фото бджіл, які зчіплюються ніжками одна з одною

Бджоли часто зчіплюються ніжками одна з одною, коли зайняті роботою в гнізді. Живі ланцюги особливо важливі при будівництві стільників, оскільки температура в цей момент повинна досягати як мінімум 35 °С, щоб бджолиний віск залишався м’яким і придатним для використання.

55% американців ставлять бджіл на перше місце в списку видів, яких вони найбільше хотіли б зберегти (за даними опитування аналітичної компанії Morning Consult). А у кого менше всіх шансів опинитися в верхній частині списку? У акул – вони не отримали жодного голосу.

Невивчені до кінця, загадкові бджоли

У деяких випадках Арндт і Таутц навіть змогли знайти пояснення поведінці комах, яка деякий час приводило в замішання бджолярів. Наприклад, довгий час ніхто не міг зрозуміти, навіщо бджоли гризуть стінки вуликів без якогось ефекту. Як виявили дослідники, всередині дерева така поведінка обґрунтована.

«Вони згрібають ті частини свого житла, які вже осипаються», – пояснює Таутц. Таким чином бджоли не тільки видаляють грибок, а й формують гладку поверхню, на яку наносять прополіс.

Фото молодих бджіл які вибираються з запечатаних воском комірок

Як і метелики, бджоли проходять кілька стадій розвитку. З яєць з’являються ненажерливі личинки, яких постійно годують уважні бджоли-годівниці. Через кілька днів бджоли запечатують чарунки воском: так вони сигналізують личинкам, що пора вити кокон і окуклюватись, тобто завершувати метаморфозу. Через деякий час з чарунки з’являються молоді бджоли.
Завдяки саме цим фото бджіл, вдалось висвітлити й інші не менш важливі моменти із життя загадкових комах. Інго сфотографував медоносну бджолу, яка в польоті виділяла феромони.

«Нікому ще не вдавалось це показати», – підкреслює Томас Сілі. Професор сподівається, що фотографії Арндта допоможуть розкрити людям красу диких бджіл.

«Багато досліджень присвячені тому, як домогтися від бджіл більшої кількості меду, проте майже ніхто не звертає уваги на природну поведінку медоносних бджіл, – каже Інго. – Те, що мені вдалося сфотографувати в колишньому гнізді чорного дятла, ніхто раніше не бачив. Я відправляв фотографії професору Тауцу, і кожен день він знаходив щось нове, що ніколи не спостерігалося. Дивно, як багато нового мені вдалося показати, працюючи над цією історією». Згодом вони випустили книгу під назвою Honey Bees: Mysterious Forest Dwellers (Медоносні бджоли: містичні мешканці лісу), а тепер Інго доповнює свою фотоісторію документальними відео, які показують життя в бджолиному вулику.

«Ми звикли до образу бджіл, які живуть у прямокутному ящику. – каже Сілі. – Вони так живуть у бджолярів. Але це життя відрізняється від того, яким бджоли жили протягом мільйонів років».

Коментарі

Написати коментар